6 грудня виповнюється 250-років від дня народження геніального німецького композитора та піаніста, представника «віденської класичної школи» Людвіга ван Бетховена.
«Справжнє мистецтво нетлінне», – сказав якось Людвіг ван Бетховен. Це висловлювання можна застосувати і по відношенню до його музики. Він був гуманістом, нестандартно мислячою людиною, музичним провидцем – і до цього дня є одним з найбільш виконуваних композиторів у світі.
Цікаві факти про життя і творчість видатного композитора:
Точна дата народження Бетховена – перша із загадок його біографії. Точно відомий лише день його хрестин: 17 грудень 1770 в Бонні. Дитиною він вчився грати на фортепіано, органі і скрипці. У сім років дав перший концерт (батько хотів зробити з Людвіга “другого Моцарта”). У 12 років Бетховен почав писати свої перші твори з кумедними назвами на кшталт “Елегія на смерть пуделя”. У 22 роки композитор виїхав до Відня, де і прожив до кінця життя. Він помер 26 березня 1827 року у віці 56 років, імовірно від цирозу печінки.
Тема взаємовідносин Бетховена з прекрасною статтю оточена таємницями. Факт полягає у тому, що Бетховен ніколи не одружувався. А ось сватався неодноразово – зокрема, до співачки Елізабет Рёккель (Elisabeth Röckel, якій, як вважає німецький музикознавець Клаус Копіц (Klaus Kopitz), присвячена знаменита ля-мінорна багатель “До Елізи”) і піаністки Терезі Мальфатті. Про те, ким була невідома героїня знаменитого листа “до безсмертної коханої”, вчені також сперечаються, сходячись на кандидатурі Антонії Брентано (Antonie Brentano) як найбільш реальній. Правди ми не дізнаємося ніколи: Бетховен ретельно приховував обставини свого особистого життя. Але близький друг композитора Франц Вегелер (Franz Gerhard Wegeler) свідчив: “В роки життя у Відні Бетховен постійно знаходився в любовних відносинах”.
Бетховен – останній з титанів “віденської класики”. В цілому він залишив нащадкам понад 240 творів, серед них – дев’ять завершених симфоній, п’ять фортепіанних концертів і 18 струнних квартетів. Він, по суті, заново винайшов жанр симфонії, зокрема, вперше використавши в Дев’ятій симфонії хор, чого до нього ніхто не робив.
Композитор написав лише одну оперу “Фіделіо”. Робота над нею далася композитору болісно, а результат досі переконує не всіх. На оперному терені Бетховен, вступав в полеміку зі своїм кумиром і попередником – Вольфгангом Амадеєм Моцартом.
Якщо вірити першому біографу Бетховена Антону Шиндлеру (Anton Schindler), сам композитор говорив про початкові такти своєї П’ятої симфонії: “Так сама доля стукається в двері!” Ближча Бетховену людина, його учень і друг, композитор Карл Черні (Carl Czerny) згадував, що “тему симфонії C-Moll Бетховену навіяв крик лісового птаха” . Так чи інакше: образ “поєдинку з долею” став частиною бетховенського міфу.
Дев’ята симфонія Бетховена, прем’єра якої відбулася 7 травня 1824 у Відні і супроводжувалася шквалом овацій, які композитор, що повністю втратив слух, не міг почути, до сих пір є неперевершеним твором в історії музики. “Ода до радості” на вірші Шиллера (Friedrich Schiller) стала гімном єдиної Європи. Цікавий факт: при винаході технології запису музики на компакт-диски саме тривалість Дев’ятої симфонії (більше 70 хвилин) визначила параметри нового формату.
Радикальність поглядів Бетховена про роль і значення мистецтва взагалі і музики зокрема зробили його кумиром різних революцій, в тому числі і соціальних. Сам композитор вів при цьому цілком буржуазний спосіб життя.
Бетховен почав глухнути у віці 27 років. Хвороба розвивалася протягом двох десятиліть і повністю позбавила композитора слуху до 48 років. Новітні дослідження доводять, що причиною стало захворювання на висипний тиф – поширеною за часів Бетховена інфекцією, яку часто переносять щури. Однак, володіючи абсолютним внутрішнім слухом, Бетховен міг складати музику і будучи глухим. До останніх років життя він не залишав відчайдушних – і, на жаль, безрезультатних, – спроб відновити слух.
Німецький композитор, який зміг побороти численні сумніви, біль і відчай, є втіленням перемоги життя над смертю.
Comentários